Завдяки тому, що з 1822 року в Любліні існував театр, друге за величиною місто в Королівстві Польському стало важливим місцем на провінційній театральній мапі. Тут гостювали не лише відомі мандрівні трупи з Варшави, Кракова чи Львова, а й створювалися нові театральні колективи, які вирушали звідси у гастролі всією країною.
У 1838 році директор Томаш А. Хелховський представив владі Люблінського воєводства амбітну ідею: створити тут школу драми та балету для провінційних акторів. На той час єдиним місцем, де могли навчатися адепти сцени, була варшавська школа, заснована Войцехом Богуславським у 1811 році.
На жаль, ідея Хелховського, щоб Люблін став столицею польської театральної провінції не переконала владу. Наступні подібні ініціативи люблінських ініціаторів також не отримали схвалення і фінансування.
Малюнки з книги «Міміка» Богуславського, що демонструють міміку обличчя: сміх, переляк, ворожість, страх, сум.
