Кіно-театральна династія
Будинок, що зараз знаходиться на розі Єзуїцької та Домініканської вулиць, впродовж багатьох десятиліть називався театром Маковських. Звідки ця назва?
Лукаш Родакевич (1790-1832), що збудував театр, мав доньку Юлію (1823-1897), яка була власницею нерухомості з 1853 року, і яка дещо раніше вийшла заміж за Ромуальда Маковського (1818–1912). Разом вони створювали репутацію цього культурного центру. Окрім цього, Юлія мала ідею створити театральний музей.
Ромуальд був одружений двічі. У шлюбі з Юзефою Крушевською (1862–1942) у них було п‘ятеро дітей. Єдиний син, Ромуальд молодший (1892–1969), відкупившись від сестер, став єдиним спадкоємцем театру і відданим кіноманом. Саме він, від 1930-х років і до націоналізації у 1950-х роках, керував кінотеатром «Ріалто».
Ромуальд молодший мав доньку Яніну (1918–1920, яка померла у дитячому віці та трьох синів: Мєчислава (1915–1989), Єжи (1921–2003) і Володимира (1933–2007), яким будинок перейшов у спадок. Проте, руки ПНР простяглись до приватної власності. Згідно з останньою волею батька, Мєчислав і Володимир погодилися продати свої частки, а Єжи – ні, і до кінця свого життя, навіть незважаючи на судову експропріацію на початку 90-х, вважав себе власником нерухомості.
Найбільше з кінокультурою був пов‘язаний Мєчислав. «Починаючи від розклеювання афіш, через проєкційну кабіну, посаду керівника кінотеатру, аж до керівництва установою кінопрокату - ось етапи роботи пана Маковського»,- писав журналіст «Народного прапора» Йозеф Ліс у 1966 році.