Цей розділ в історії кіно в театрі Маковських розпочався в березні 1927 року з показу фільму «Схід і Захід» (Сідні М. Голдін та Іван Абрамсон, 1923) і тривав до кінця серпня 1939 року. В театрі на Єзуїтській вирувало культурне життя єврейської громади. Тут ставилися вистави на їдиш, проводились лекції і дебати, демонструвалася найбільша кількість фільмів цією мовою. Цьому сприяло розташування, Старе місто і його околиці - найбільш заселена євреями частина Любліна. Натан Грос - режисер, письменник і монограф єврейського кіно в Польщі писав:
Люди, які розмовляли єврейською мовою, із задоволенням дивились фільми мовою їдиш, а завдяки польському перекладу до кінотеатрів приходила і неєврейська публіка. Єврейські фільми відіграли важливу роль у культурному зближенні євреїв і поляків. Цьому цікавому явищу поклала кінець друга світова війна і винищення євреїв.
