Лукаш Родакевич, корінний люблінянин, колишній наполеонівський офіцер, інженер та архітектор, присяжний землемір та заступник інженера Люблінського воєводства, розпочав зведення будівлі театру для міста Люблін на місці зруйнованих кам‘яниць (а також, на залишках невеликого костелу, що ймовірно був частиною сусіднього монастиря та лікарні). Форма будинку не дуже відрізнялась від сьогоднішньої.
За місцевою легендою, театр на вулиці Єзуїтській був створений «з любові». Лукаш Родакевич збудував його для своєї новоспеченої дружини Маріанни, доньки Кацпера Древновського, великої шанувальниці театрального мистецтва.