Театр Маковських, місце створене як класичне театральне середовище, з часом почав відкриватись для технологічних інновацій та інших модних тенденцій. В середині ХІХ століття були дуже популярні виставки з експонатами, які називались оптичними картинами, діорамами або хроматропами. Зазвичай покази супроводжувались лекціями «вчених ораторів», але зображення магічно-технічним способом створювали дагеротипісти – майстри фотографій.
У 1856 році двоє відомих фотографів – Юліуш Ернст і Людвік Філц зупинились в Любліні, в готелі «Баварський» на Краківському Передмісті. Вони надавали не лише високоякісні послуги «зйомки фотопортретів на папері чи срібних пластинах за Дагером» але, як писав «Кур‘єр Варшавський», також мали намір «демонструвати оптичні зображення за системою Гроппіуса». Найкращим для цього місцем, через можливість затемнення приміщення, був, звісно, театр на Єзуїтській.
