
1871, 1872, 1900
Театр Маковських не має великого архіву зображень, скромна будівля не привертала увагу художників і фотографів. Залишилось багато афіш, заміток з преси і хронік-спогадів Станіслава Кшесінського, але зображень інтер‘єру театру майже немає. Справжнім архівним раритетом є два календарі на 1871 і 1872 роки та нарис в ілюстрованому тижневику «Biesiada Literacka» 1900 року. Завдяки ним ми знаємо, як виглядали артисти, сцени з вистав та інші безцінні подробиці. В календарі на 1871 рік центральною постаттю, безсумнівно, є Павел Ратаєвич – голова тодішньої антрепризи театру Маковських. В календарі 1872 року чітко видно деталі інтер‘єру. На ілюстрації в виданні «Biesiada Literacka» збереглися: інтер‘єр, завіса, а найголовніше – гасло театру: RIDENDO CASTIGAT MORES (лат. сміх покращує манери) розташоване над сценою.