
Кінець ХІХ століття був для Любліна часом економічного розквіту. Заможні містяни потребували відповідної культурної програми і місць відпочинку належного рівня. Капітально реконструюючи інтер‘єр театру в Старому місті, Ромуальд Маковський намагався відтермінувати рішення міської влади щодо будівництва нового театру в Любліні: запровадив газове освітлення, для кращої акустики збудував видове склепіння, прибрав один ряд лож, а ті що залишились «прикрасив» і відгородив «фільонковою балюстрадою», пофарбував олійними фарбами у бордовий колір, замовив нову завісу і домовився з доволі пристойним художником, котрий «повернувася з Петербурга» (а це було прекрасною рекомендацією) про створення зображень чотирьох муз на склепінні: Ерато, Мельпомени, Фалії і Терпсихори, а над сценічною аркою – їх покровителя Аполлона з лірою в руці.