
1954–1981
У 1952 році будівлю «Старого театру» було дещо перебудовано і оновлено. Було змінено фасад, ліквідовано центральний вхід, високо в залі встановлено проекційну кабіну, до якої вів окремий вхід із зовнішнього боку будинку, а закінчення сцени доповнили зображенням Аполлона з лірою. З‘явилась нова вивіска і чавунні ліхтарі, зроблені за взірцем варшавських зі Старого міста. Кінотеатр «Ріалто» зник разом з усією його довоєнною історією. З 22 липня 1954 року оновлений будинок культури запрацював як кінотеатр «Староміський».
Багато людей згадують той час з ностальгією. Наприклад, Юліуш Мачульський:
Я став кіноманом в Любліні багато років тому. І це завдяки кінотеатру «Староміський». Мабуть тому, що на відміну від усіх інших, він мав якусь таємничість, чарівність і душу. Найчастіше батьки водили мене туди у недільні ранки, коли там показували короткометражні анімаційні фільми з усього світу.